На дні "блакитної діри" посеред острова виявлено скарби льодовикового періоду: про що йдеться (фото)

На Багамах, на острові Великий Абако, розташована блакитна дірка, відома як Воронка Соумілл. Ця воронка посеред острова наповнена скарбами добре збережених скам'янілостей, які свідчать про те, як змінився острів з часів останнього льодовикового періоду, пише Science Alert.

За словами співавтора дослідження, почесного куратора Флоридського музею природничої історії Девіда Стедмана, розкопки розпочалися у 2005 році і завершилися лише близько п’яти років тому. На острів обрушився руйнівний ураган, який завдав шкоди острову, колекції скам'янілостей та планам дослідників щодо захисту незайманих блакитних дір.

Протягом понад 10 років, до настання урагану, вченим вдалося зібрати тисячі скам'янілостей з дна блакитної дірки, але команда зазначає, що в надрах блакитної дірки все ще приховано безліч секретів, які, ймовірно, тепер поховані під товщею води назавжди.

Відомо, що блакитна дірка утворилася тисячі років тому, а потім провал затопило через підвищення рівня моря. За словами Стедмана, тисячі років тому острів Абако був у 10 разів більшим, ніж сьогодні, однак, коли рівень моря піднявся після останнього льодовикового періоду, вода затопила острів, зменшивши його береги.

Відомо, що острів в основному складається з вапняку, а тому під час затоплення ґрунтові води протікають через пористу породу, внаслідок чого печери перетворюються на провали, які потім заповнюються водою, утворюючи блакитні дірки — такі, як Воронка Соумілл. Воронка опускається на глибину близько 46 метрів нижче рівня моря і має обширну мережу підземних ходів, протяжністю в кілометри.

Майже 20 років тому дайвер Брайан Какук вперше спустився в деякі з цих ходів і виявив у них безліч кісток, які відкрили двері в "древнє минуле острова". Серед знахідок дайвера були панцирі черепах і черепа крокодилів — на жаль, ці тварини більше не живуть на Абако, а у вчених з'явився шанс вивчити історію острова та те, як він змінився з часів останнього льодовикового періоду.

За словами Стедмана, у Воронці Соумілл темно, і вона зберігає в собі безліч тріщин і проходів у вапняку. Погруження виявили в надрах воронки безліч сталактитів і сталагмітів, що залишилися з тих часів, коли печера перебувала над рівнем моря, з стрічковим геликтитом і порожніми трубками, відомими як "соломинки для газованої води", що виступають зі стін.

Перші близько 9 метрів води представляють собою шар прісної води, однак нижче знаходиться близько 6 метрів "токсичного варева" з сірководню та прісної води — цей шар пахне тухлими яйцями і обпікає шкіру. Під непрозорим та їдким шаром перебувала солона вода, позбавлена кисню та ультрафіолетового світла, що ідеально підходила для збереження скам'янілостей.

Під час занурення Какук та інші дайвери змогли витягти з дна воронки скам'янілості, які на диво добре збереглися — в результаті експерти змогли їх датувати. Далі до роботи залучили геолога Ненсі Олбері, яка першою справою дослідила скам'янілий панцир черепахи.

Дослідження показали, що рештки належать черепахи відомого виду Chelonoidis alburyorum, який давно вимер. Експерти датували скам'янілості крокодила та черепахи віком від 1000 до 5000 років після того, як провал затопило.

Під цими скам'янілостями дослідники також виявили безліч інших кісток, які є свідченням багатого біорізноманіття острова Абако. Тисячу років тому, коли Воронка Соумілл була вище рівня моря, в ній мешкало безліч тварин від сипух до крокодилів. Причому багато з цих тварин жили тут ще близько 15 000 років тому.

Команда досліджувала виявлені скам'янілості, намагаючись з'ясувати, яким з тварин і як саме вдалося адаптуватися до змін клімату під час Льодовикового періоду. На жаль, багатьом видам не вдалося, і причиною цьому став людина.

Дослідники продовжили вивчення скам'янілостей і виявили близько 17 видів птахів, які не пережили підвищення рівня моря близько 10 000 років тому. Але інші види птахів, а також рептилії та ссавці вижили приблизно до 1000 років тому, коли на острові висадилися люди та знищили їх.

Народ лукайян, частина культури тайно, можливо, прибув на Великий Абако з Еспаньоли та Ямайки ще в 720 році н.е. Для цього народу великі черепахи та хутія (гризун, схожий на капібару) стали ще одним поширеним джерелом їжі. На жаль, обидва вони зникли з острова. Один вид птахів, бахамська каракара, вимер, ймовірно, через те, що її раціон був схожий на раціон людини — вид просто не витримав конкуренції.

Водночас, за словами Олбері, люди, можливо, зовсім не були на вершині харчового ланцюга острова. Вчені вважають, що місцеві крокодили полювали не лише на великих черепах, але й на людей. Відомо, що на острові мешкали кубинські крокодили, які сьогодні знаходяться під загрозою зникнення — лише одна невелика популяція збереглася на Кубі.

Скам'янілості, виявлені у воронці, були виставлені в музеї, який відкрився в січні 2018 року. На жаль, до вересня 2019 року музей був повністю знищений — ураган Доріан спустошив Абако. Після урагану колекція музею виявилася під водою.

На щастя, після урагану вченим вдалося знайти каталог колекції, який зберігали в пластикових пакетах і коробках. Також програмістам вдалося відновити електронні резервні копії. Вивчивши їх, команда виявила, що більша частина колекції все ж збереглася — від 80% до 90%.