Курський маневр: як вдалося обдурити командування РФ та в чому сенс наступу ЗСУ на Бердин.
Отже, друзі, давайте я коротко надам вам інформацію по Курському напрямку, що реально можливо. І деякий час помовчу. Тому що зараз інформації буде стільки, що ви ризикуєте захлинутися, НО! Від Генштабу, напрямків або бригад коментарів не буде. Від мене теж. У нас режим тиші. Зрозуміло, що всі хочуть першими радісно закидати вас повідомленнями та відео, але це може нашкодити. Тому й наказ. Він може подобатися чи ні (мені не подобається), але це ЗСУ та дисципліна. Тож деталі будуть, коли стане можливим. Справді, тут помилки та гонитва за хайпом можуть коштувати життя побратимам.
Отже, кілька днів підготовки — і сьогодні розпочалася наша операція в Курській області. Пройшли на правому фланзі, це важливий момент. Тому що останні дні противник активно стягував сили саме на лівий. Можливо, це було важливим, і нам вдалося їх обманути з напрямком удару. Тому що підготовку до наступу, дуже схоже, вони прорахували. Не дарма ж в останні дні так активно прилітало по різним точкам у Сумській області. Загальна картина – вони розгубилися.
Можна одразу відзначити чудову роботу наших фахівців з радіоелектронної боротьби. Це ті хлопці та дівчата, яких ви ніколи не бачите на відео та офіційних фото в красивій формі з важкою бронею. Умники, які вигадують різні способи нейтралізувати всю потужність противника. У всякому разі, на російських околовоєнних пабліках був значний шум – "Україна подавила наші дрони, вони не злітають!" Добре підготувалися до проходу мінних полів з тралами та технікою. Пощастило з погодою – після тепла та снігу вдарив мороз, і всі польові дороги знову стали прохідними.
Про цілі, завдання та терміни писати навіть смішно. Усі наші підрозділи мають чіткі конкретні завдання на зараз, а стратегічні плани Генштабу секретні, що логічно і так було завжди. І всі розповіді про кінцеву мету у вигляді блокади Курської АЕС або її захоплення, виходу на сам Курськ – не більше, ніж гадання на кавовій гущі. У таких випадках ми завжди говоримо, що анонсів не буде. Тому що так можна зіпсувати кацапам сюрприз, і їм буде вже не цікаво з нами грати.
Політичний фактор очевидний незалежно від географії. Чекаємо в Києві спецпредставника Трампа Кіта Келлога, та й інаугурація президента США через два тижні. Активні бойові дії на "канонічній" території Росії в цей момент – правильний фон для переговорів. Головнокомандувач Сирський любить раптові рейди там, де противник не очікує. Хотілося б в цей момент ще й у Донецькій розпочати контрнаступ, але… будемо реалістами.