Вразливість, яка врятує людство: науковці виявили, як боротися з супербактеріями.
Вчені виявили важливу вразливість бактерій, стійких до антибіотиків, і це відкриття може підвищити ефективність існуючих ліків. Дослідники з B CUBE — Центру молекулярної біоінженерії при ТУ Дрездена та Інституту Пастера в Парижі з'ясували, як одні бактерії швидко адаптуються до антибіотиків, тоді як інші відстають від них, і як це можна використати на благо людства, пише Technische Universität Dresden.
Наукова робота, опублікована в журналі Science Advances, розповіла про генетичні механізми, що викликають стійкість, і запропонувала вченим потенційні додаткові методи лікування для боротьби з супербактеріями. Стійкість до антибіотиків стала проблемою з моменту появи пеніциліну ще в 1928 році. Хоча антибіотики справили революцію в охороні здоров'я, ефективно борючись із бактеріальними інфекціями, їх надмірне і неправильне використання прискорило еволюцію супербактерій — бактерій, стійких до багатьох ліків. Це створює значні ризики, особливо для пацієнтів з хронічними захворюваннями або ослабленою імунною системою.
Як пояснює професор Міхаель Шліерф з ТУ Дрездена, автор дослідження, розуміння адаптивності бактерій може допомогти розробити стратегії уповільнення або запобігання розвитку їх резистентності. У центрі дослідження знаходиться система інтегронів — генетичний механізм, який бактерії використовують для обміну та набуття генів резистентності. Ця система, яку можна порівняти з "набором інструментів" організму, використовує білки-рекомбінази для виконання генетичних операцій типу "вирізати та вставити".
Швидкість розвитку стійкості бактерій залежить від послідовностей ДНК, певні конфігурації яких дозволяють їм швидше адаптуватися. Професор Дідьє Мазель з Інституту Пастера розповів про роль шпилек ДНК — структур, що нагадують U-подібні штифти, які взаємодіють з рекомбиназами і визначають ефективність резистентності. Дрезденська команда використовувала оптичний пінцет, передовий метод мікроскопії, для аналізу взаємодії білків і ДНК. Їхнє дослідження показало, що міцно пов'язані комплекси функціонують більш ефективно, забезпечуючи швидке набуття стійкості. І навпаки, більш слабкі комплекси часто руйнуються, сповільнюючи встраювання гена стійкості.
Це відкриття може прокласти шлях до створення терапії, спрямованої на ці крихкі комплекси, щоб підвищити ефективність вже існуючих антибіотиків, вважають вчені. Хоча функції системи інтегронів вже були широко вивчені, нове дослідження об'єднує їх біофізичні перспективи, щоб дати більш чітке уявлення про вразливі місця небезпечних бактерій. Використання цих слабких місць, як припускає професор Шліерф, може затримати процес їх адаптації, що дозволить виграти час, необхідний для ефективної дії існуючих антибіотиків.
Стійкість до антибіотиків є серйозним тягарем для глобального здоров'я. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, понад 700 000 смертей на рік викликані лікарсько-стійкими інфекціями, і ця цифра, за прогнозами вчених, буде зростати без прийняття ефективних заходів або появи нових ліків.
Важливо! Ця стаття базується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.