2 листопада 1708 року сталася Батуринська трагедія. У 1938 році відбувся Перший Віденський арбітраж, за результатами якого Угорщина анексувала південну Словаччину та частину Карпатської України. У тому ж році харків'янка Валентина Гризодубова стала першою жінкою, якій присвоїли звання Героя Радянського Союзу. У 2000 році в лісі біля Таращі на Київщині було виявлено тіло Георгія Гонгадзе.
2 листопада — Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів
Також сьогодні: День динамічної безвідповідальності, Всесвітній день сумчастого мурахоїда (День намбата).
2 листопада 1708 року сталася Батуринська трагедія. Московський цар Петро I вирішив помститися гетьману України Івану Мазепі за союз зі Швецією проти московитів. Детальніше.
2 листопада 1917 року у Києві розпочав роботу ІІІ Всеукраїнський військовий з'їзд. На ньому зібралося понад 3000 делегатів, які представляли близько 3 млн українських військових. Детальніше.
2 листопада 1938 року харків'янка Валентина Гризодубова стала першою жінкою, яка отримала звання Героя Радянського Союзу. Детальніше.
2 листопада 1938 року відбувся Перший Віденський арбітраж, за результатами якого Угорщина анексувала південну Словаччину та західну частину Карпатської України.
Королівство Угорщина внаслідок Першої світової війни втратило 72% своєї території, де проживало 64% населення. Переважно йшлося не про етнічні угорські регіони, але 3 млн угорців опинилися в інших країнах. Як і в Німеччині, в Угорщині швидко радикалізувалися реваншистські настрої. Громадяни та політики прагнули перегляду умов Тріанонського мирного договору, який вважали несправедливим. Виникло так зване «угорське ірредентизм» — прагнення до відновлення «Великої Угорщини». Угорські політики та спецслужби також активно «підживлювали» настрої серед своїх етнічних меншин у сусідніх країнах.
«Розслідування Нюрнберзького процесу показало, що як нацистська Німеччина, так і хортистська Угорщина використовували свої меншини для внутрішнього розвалу Чехословаччини; їхньою метою було не досягнення гарантій своїх національних прав, а зловживання темою національних прав проти держави, громадянами якої вони були. Згідно з міжнародним правом таку поведінку відносять до протиправної діяльності проти суверенітету Чехословаччини, а діяльність обох країн оцінюється як дія проти міжнародного миру і свободи», — оцінює політику Угорщини 1930-х англомовна Вікіпедія, посилаючись на роботи Йозефа Беньо та Даниїла Шміхули, присвячені рішенням Віденського арбітражу.
В цих дослідженнях йдеться насамперед про події в південній Словаччині. Проте в Підкарпатській Русі процеси були аналогічними. 11 жовтня 1938 року Підкарпатська Русь отримала автономію в складі Чехословаччини. 26 жовтня уряд автономії очолив Августин Волошин, після чого територіальну одиницю перейменували в Карпатську Україну. Майже одразу почалися теракти, які влаштовували угорські диверсанти – представники місцевої національної меншини.
Чого б вдалося досягти угорцям терактами та дестабілізацією обстановки в сусідніх країнах, ми вже не дізнаємося. Адже королівство отримало «щедрий подарунок» не від своїх меншин за кордоном, а від міжнародних партнерів – таких же реваншистів. Судьбоносним стало підписання Мюнхенської угоди. Документ, окрім ганебної передачі Німеччині Судетської області, зобов'язав керівництво Чехословаччини «задовольнити територіальні претензії Польської республіки та Королівства Угорщина».
Саме з цією метою було скликано Перший Віденський арбітраж. «Арбітрами» на ньому були нацистська Німеччина та фашистська Італія. Думки представників Карпатської України (Августина Волошина) та Словацької республіки (Йозефа Тисо) на арбітражі навіть не стали слухати. Королівству Угорщина передали 10 390 кв. км території Словаччини (південну частину) та 1537 кв. км території Карпатської України (з Ужгородом і Мукачевим). 12 листопада 1938 року парламент Угорщини видав указ, яким включив ці території до складу королівства. Після цього Августин Волошин переніс столицю Карпатської України в Хуст. При цьому угорців рішення Першого Віденського арбітражу не задовольнило – вони хотіли повернути всі території, які вважали своїми, чим і займалися в наступні роки. Вже навесні 1939 року Адольф Гітлер дав Угорщині дозвіл на окупацію решти частини Карпатської України – під час проголошення незалежності Словаччини. Угорці ж, скориставшись ситуацією, захопили ще й частину словацьких земель (в загальному підсумку 1897 квадратних кілометрів території з 69 630 жителями) під час так званої «Малої війни». У 1940 році відбувся і Другий Віденський арбітраж, яким вже поділили територію Румунії. Рішення цих арбітражів скасували вже після Другої світової війни: Паризька мирна угода 1947 року визнала Віденське арбітражне справу недійсним.
2 листопада 1956 року під час Угорського повстання уряд країни оголосив про вихід Угорщини з Варшавського договору. Детальніше.
2 листопада 2000 року у лісі біля Таращі на Київщині було виявлено тіло без голови. На той момент вже півтора місяця в Україні розшукували зниклого засновника «Української правди» Георгія Гонгадзе. Детальніше.
2 листопада вшановують пам'ять мучеників Акіндіна, Пігасія, Афонія, Єльпидифора, Анемподиста та інших з ними. Д