b-w-news.in.ua

Сьогодні 20 листопада: яке свято та які події сталися в історії цього дня.

20 листопада 1917 року Українська Центральна Рада затвердила Третій універсал, яким проголосила Українську Народну Республіку. У 1940 році Угорщина приєдналася до Троїстого пакту. У 1945 році розпочався Нюрнберзький процес. У 2004 році суд відхилив спробу Київської міської державної адміністрації заборонити акцію на Майдані Незалежності, з якою згодом розпочалася Помаранчева революція.
Сьогодні 20 листопада: яке свято та які події сталися в історії цього дня.

20 листопада 1917 року Українська Центральна Рада затвердила Третій універсал, яким проголосила УНР. У 1940 році Угорщина приєдналася до Тройственного пакту. У 1945 році розпочався Нюрнбергський процес. У 2004 році суд відхилив спробу КМДА заборонити акцію на Майдані Незалежності, з якої згодом почалася Помаранчева революція.

Свята та пам'ятні дати 20 листопада

20 листопада в Україні – свято Третього універсала.

У світі – Всесвітній день дитини та День педіатра.

Також сьогодні: Всесвітній день географічних інформаційних систем (відзначають у третю середу листопада), День пам'яті трансгендерів, День індустріалізації Африки, Міжнародний день «Обійми бігуна».

20 листопада в історії

20 листопада 1917 року своїм Третім універсалом Українська Центральна Рада проголосила Українську народну республіку (УНР). Докладніше.

20 листопада 1940 року Угорщина приєдналася до Тройственного пакту. Вона стала четвертою країною – учасницею військового союзу агресорів Другої світової війни. У цей день відповідний документ підписав прем'єр-міністр королівства – граф Пал Телеки. Через півроку після цих подій він покінчить життя самогубством.

Офіційне приєднання Угорщини до Німеччини, Італії та Японії стало логічним продовженням тривалого руху цієї країни на зближення з нацистами. Основи такого політичного курсу були закладені ще після завершення Першої світової. Королівство, яке до початку війни було частиною Австро-Угорщини, опинилося серед переможених. В результаті угорці були змушені підписати Тріанонський договір, згідно з яким країна втратила дві третини своєї довоєнної території. Вся подальша історія Угорщини (до сучасності) пронизана реваншистськими настроями і бажанням відновити «колишню велич». Ці настрої в певні періоди загострювалися, а в певні – затихали. Між двома світовими війнами був період постійного нагнітання драми. Цьому сприяв регент королівства, віце-адмірал Міклош Хорті (він у 1919 році на чолі війська скинув комуністичний режим, який ненадовго захопив владу в країні, а після юридичної реставрації монархії парламент обрав Хорті регентом – з майже необмеженою владою). Фізично ж у життя праворадикальну державну політику втілював ряд прем'єрів.

Першим із тих, кого історики згадують у переліку глав урядів, які вели Угорщину в прірву нацизму, був Дьюла Гембеш. Хорті призначив його прем'єром у 1932 році. Цілями, яких досягав Гембеш у зовнішній політиці, був перегляд Тріанонського договору та вихід країни з Ліги Націй. У внутрішній політиці він намагався придушити опозицію та встановити в державі однопартійність. Цей прем'єр помер через чотири роки від ниркової недостатності. Однак за час правління майже очистив політичний простір і «підтягнув» до керівництва державою однодумців – своїх і Хорті.

Наступник Гембеша Кальман Дараньї став тим прем'єром, за час правління якого в Угорщині ухвалили «Перший єврейський закон». Він встановлював квоту 20% на максимальну частку єврейського населення в трудовій зайнятості в країні. Також Дараньї розпочав мілітаристську політику, заявивши про необхідність масштабного переозброєння армії (так звана «програма Дараньї»). Однак у 1938 році навіть такі дії не були достатньо радикальними, щоб влаштовувати місцевих правих та диктаторів Німеччини та Італії, до зближення з якими стрімко йшла Угорщина. Тож довго «у кермі» Дараньї не залишався і вже навесні 1938 року пішов у відставку. Тим часом союзники нацисти і фашисти в листопаді 1938 року допомогли угорцям втілити в життя частину їх «територіальних мрій» рішенням Першого Віденського арбітражу. Так що Угорщина все більше рухалася по запропонованому ними шляху. Весною 1939 року тут затвердили «Другий єврейський закон». Він ще більше скоротив квоти єврейського населення в трудовій зайнятості та підприємництві. Крім того, цей закон визначав єврейство як расу, а не як релігію і таким чином позбавляв громадянських прав і тих євреїв, які прийняли християнство. Коли цей закон затверджували, прем'єр-міністром країни вже був Пал Телеки. Він очолював Угорщину на початку Другої світової війни і був противником участі своєї армії у бойових діях. Країна залишалася осторонь від битв у Польщі. Угорщина не дозволяла німецьким військам використовувати свою територію для проходу або проведення операцій проти Польщі і дозволила залишкам польської армії, а також цивільним втікати на свою територію.

Однак довго утримувати умовний нейтралітет було неможливо. Угорщині довелося вибирати сторону в розгорнутому загальноєвропейському конфлікті. І в листопаді 1940 року Телеки підписав приєднання до Тройственного пакту. А слідом – у грудні 1940 року – договір про вічну дружбу з Югославією. Саме це і призвело прем'єра до самогубства. Він відмовився від участі угорської армії в агресії проти Югославії, але був змушений пропустити німецькі війська через територію королівства. У відповідь Великобританія пригрозила Угорщині війною. Телеки зрозумів, що королівство опинилося в безвихідному становищі. 3 квітня 1941 року він застрелився. А в своєму останньому листі засудив агресію проти Югославії. До влади прийшов набагато більш радикальний правий політик – Ласло Бардаші. Вже 11 квітня 1941 року 80-тисячна угорська армія перейшла югославський кордон і приєдналася до бойових дій на стороні Осі.

20 листопада 1945 року розпочався Нюрнбергський процес над головними нацистськими злочинцями. Докладніше.

20 листопада 2004 року Шевченківський райсуд Києва відхилив подання Київської ГГА про обмеження на проведення масових акцій на Майдані Незалежності з 21 по 23 листопада. Докладніше.

Церковне свято 20 листопада

20 листопада — предпразд