Сьогодні 29 січня: яке свято та які події сталися в історії.

29 січня в Україні – День пам'яті Героїв Крут. У цей день 1616 року мореплавці відкрили найпівденнішу точку Південної Америки – мис Горн. У 1805-му підписано указ про відкриття першого університету в Харкові. У 1886-му Карл Бенц отримав перший патент на свій автомобіль. У 1896-му Еміль Груббе вперше в історії використав радіоактивне випромінювання для лікування раку. У 1916-му відбулися перші випробування танка. У 1918-му відбулася битва біля залізничної станції Крути, а в Києві почався більшовицький заколот на заводі «Арсенал». У 1951-му народився майбутній мер Харкова і голова ХОДА Євген Кушнарев.

Свята та пам'ятні дати 29 січня

29 січня в Україні – День пам'яті Героїв Крут.

У світі – Міжнародний день мобілізації проти загрози ядерної війни.

Також сьогодні: Китайський Новий рік, День пазла та головоломки.

29 січня в історії

29 січня 1616 року голландські мореплавці Якоб Лемер та Віллем Схаутен відкрили крайню південну точку Південної Америки – мис Горн. Докладніше.

29 січня 1805 року урочисто відкрили університет у Харкові. Зараз це – ХНУ імені В.Н. Каразіна. Університет традиційно відзначає дві дати, пов'язані з історією його створення: день заснування (17 листопада) та день відкриття (29 січня).

29 січня 1886 року Карл Бенц отримав перший патент на свій автомобіль. Докладніше.

29 січня 1896 року громадянин США Еміль Груббе, за його власними словами, вперше в історії використав радіоактивне випромінювання для лікування раку. У своїх статтях 1933 року для журналу «Радіологія» Груббе описав цю історію так. У січні 1896 року він дізнався про відкриття Рентгеном променів, які згодом назвали на його честь рентгенівськими. Груббе випадково працював з тим самим обладнанням, яке Рентген знайшов для нового застосування (катодна або електронно-променева трубка). Тому американець одразу почав експериментувати, прагнучи перевірити відкриття, про яке дізнався. Він багаторазово опромінював власну руку, «погравшись» до того, що у нього виник болісний дерматит. Стан шкіри було настільки серйозним, що 27 січня 1896 року Груббе звернувся до лікаря – викладача Медичного коледжу Ганемана в Чикаго, де колись навчався Груббе (коледж був дуже цікавим – там викладали гомеопатію, яку згодом визнали псевдонаукою).

«Доктор Гілман, також співробітник коледжу Ганемана, був присутній під час обстеження і прокоментував, що все, що здатне завдати такої великої шкоди нормальним клітинам, відкриває можливості як терапевтичний засіб. Ще один з присутніх, доктор Р. Ладлум, був настільки вражений пропозицією Гілмана, що попросив Груббе лікувати його пацієнтку з невиліковним раком лівої молочної залози», — описує події, згідно з викладом самого Груббе, стаття «Легенда про Еміля Груббе» на сайті Музею радіації та радіоактивності ORAU.

Уже 29 січня 1896 року, за свідченням Груббе, до нього прийшла пацієнтка доктора Ладлума місіс Роуз Лі. Він опромінював її молочну залозу, закривши інші частини тіла свинцевими пластинами. Такі сеанси тривали по годині на день. Нібито вдалося знизити біль і призупинити ріст пухлини, але пацієнтка все ж таки померла через незначний час.

Ряд дослідників ставлять під сумнів історію «підприємця медичної радіології». Одна з основних причин – у тому, що, крім першого медичного застосування радіації, Груббе приписав собі ще багато досягнень, які згодом були спростовані. Його іноді називають «американським Мюнхгаузеном». Наприклад, Груббе стверджував, що відкрив родовища платини в річці Снейк у штаті Айдахо (але платину там ніколи не видобували). Нібито винайшов електричну піч для обробки платини та виробляв з її допомогою синтетичні діаманти (що технологічно неможливо на такому примітивному обладнанні). Нібито за три роки, будучи звичайним небагатим студентом кінця XIX століття, вдалося об'їхати три континенти, побувати в Британській Колумбії, Бразилії, Конго та Південній Африці, і при цьому встигати навчатися і вести медичну практику…

Цей ряд фантастичних історій виявив і викрив біограф Груббе Пол Ходжес. Причому видати його біографію – це було бажання самого «американського Мюнхгаузена». Груббе заповів своє маєток Чиказькому університету з умовою, щоб той видав його біографію. Біографія вийшла дещо не такою героїчною, як уявляв фантазер. Однак «головну історію життя» Груббе – про перший досвід лікування раку радіоактивним випромінюванням – біограф не спростував. З одного боку, він так і не знайшов жодних свідчень про згадувану лікарем пацієнтку – місіс Роуз Лі, нібито такої людини ніколи й не існувало. Не знайшлися ніде й сліди другого пацієнта, про якого згадував радіолог. Однак проведена фахівцями ФБР експертиза листів доктора Ладлума, в яких він направляє Роуз Лі на сеанси до Груббе, підтвердила їхню автентичність: і час написання, і авторство. Тому зараз, вважати Груббе піонером радіотерапії чи вигадником – це в більшій мірі питання віри, ніж науки.

«Звіт ФБР змусив Ходжеса погодитися з заявою Груббе про те, що він першим застосував рентгенівські промені для терапевтичних цілей, – пише Музей радіації та радіоактивності. – Тим не менше, інші не переконані. Рут і Едвард Бречер, наприклад, виявили, що Груббе настільки схильний до брехні та перебільшень, що вони дійшли висновку, що листи були підробками, можливо, створеними в співпраці з доктором Ладлумом. Але Ненсі Найт, нещодавно досліджуючи це питання, стала на бік Груббе. Вона пояснює: «Його марнослав